Корінь очей зірвавсь
І згинув ввись –
Там, де вигрім згасав тьмою намист.
Кольорова тінь
Втішальних співала зорінь.
Диким вогнем гасив
Строкату ніч.
Рвався, кричав, стогнав –
Й зродивсь в зомлінь.
Клаптями зіниць
Благала зірвати безмір тиш –
І увійти
Туди, де запах сніпний
Вкладає в спокій, зшитий
З ниток зіниць.
Ницо літав, бажаючи просить.
Коритись хотів,
Але рвав у ціле снопу мить.
Розпростерлась в співі
Й з’єдналась в розсип втіх.
В руки упав –
І в ніч шалену зніссь.
Та безмір заграв –
У люті сніп коренів розніс.
Й зібрав щастя смут.
Садив яблук білих
Насіння до борозни
Доріг.
Слиной змісив
В танці кості й сніг.
Безчассям ростив світ,
Де з трону істік,
Де поглинувся ним,
Де днями зшите зшивав
З снопу садів корінь.
Де хвалу собі возніс
І повстання де підняв,
Де звеличував себе,
Льодом де себе звергав.
Там піднявсь до землі, В тінь угнивсь,
Там ліси позгинав, Й корінь сплив.
Там нитки попалив, Зламнозшитими зіницями зрив.
Губи дротом зшивав. Яблук піт білих зрізав,
Там, де нею був, Ночі тінь лезом ввірвав –
Де її звабив, В безмір сніп зв’язав.
Де її кохав,
Від любові замерз,
Де відраду вітав.
Злилось у смуті щасть,
У люті коренів
Цвітом борозн
Жовтих доріг.
І світлом сивим
З днями зшитим у сніп –
Зіниць ниток творінь.
Finnish death metallers leaven infernal dynamics with triumphant, infectious melodies, striking a compelling balance between grit and grace. Bandcamp New & Notable Oct 25, 2023